я дуже рідко щось купую на дисках, та заради всієї дискографії чорнопрапорних не поскупився. після прослухання всіх 12 альбомів певний час було важко відійти. Та тепер маю з чим порівнювати. Так, зрозумілою стала еволюція звуку. Завивання, вигуки на перших альбомах яскраво підкреслювались короткими епілептичними атаками гітари. Цей дует, гітара-вокал, є для них визначальним. З удосконалення майстерності Грега, почав змінювати свій стиль і Генрі. Гітара частіше вдається до імпровізацій і сладжу (в прямому значенні слова - бруд), поступово вповільнюючись. Вокал тепер займається багатослівям і театральними ораціями, підсилюючи таким чином і так шизофренічність групи. гітарист під кінець карєри в групі видає тони фідбеків, дронів, гармолодійних, атональних фраз. словом, молоток. через створену таким чином атмосферу можна вважати останні альбоми навіть дещо думовими. на мою думку, найкращі альбоми - Loose Nut (1985), Slip It In (1984), Process Of Weeding Out (1985)