Dolorian

doom/depressive black metal/ambient - Oulu, Finland
невероятная атмосфера, крутейшая нестандартная для таких направлений трипованная ритмика

Да, это то самое что, в своё время, с первых нот прослушивания поразило и зацепило меня в их творчестве :in_love: 2001 – Dolorian это вообще нечто :pray:
 
Группа весьма хорошо зарекомендовала себя, песни достаточно гипнотичны и завораживающи, хочется слушать всё больше и больше. Если некоторая музыка вызывает лишь поверхностные эмоции, то Dolorian создают внутреннюю атмосферу спокойствия и равновесия.
 
Цікавий блек. Заганяє в транс незгірш рядового сайкоделу з відповідного розділу, але часто такий слухати все одно не хочеться. Аналогів Долоріану, чесно кажучи, толком і не згадаю. Ну хіба Verdunkeln.
 
Не чув про таку групу, треба б послухати. Автор теми ніколи банальних, прохідних речей не радить.

Добавлено 18.02.2017 в 00:06 / Предыдущее сообщение было написано 17.02.2017 в 18:20

Ознайомився з "Voidwards". Досить самобутня штука, однак ряд асоціацій все рівно виник. В першу чергу Tiamat періоду "Wildhoney", тільки уявіть собі, що літо закінчилося і надворі пізня осінь. Сонце теж давно зайшло, і кругом панує ніч. Щось таке невловимо-психоделічне відчувається, та й вокал схожий на Едлунда, що вже там. Всередині альбому трапилася приємна інструменталка в дусі Опетівських місячних акустик з ранніх альбомів, є також дарк-ембієнт з душком ритуальності (очевидно, вплив Halo Manash) та натяки на хворобливий ф'юнерал на зразок Esoteric під кінець диску. Блеку на "Voidwards" мною не помічено. Загалом все звучить органічно і збалансовано, підхід до написання музики неметалічний, вірно підмічено, від того, певно, і слухати було цікаво. Загалом непоганий запис, але хотілося б побільше хуків і просто яскравих ходів, які б відразу відклалися в пам'яті.
 
Вищевказані відчуття - сугубо суб'єктивні. В мене, наприклад, виникло відчуття постійного хворобливого дискомфорту на протязі вважай всього альбому. До перший двох чомусь, до речі, так і не добрався.
Wildhoney тут і близько не почув, внаслідок того ж хворобливого стану музики, який більше заплутував, аніж давав натяк на мелодію, як це спостерігається в шведа.
Ритуальний ембієнт також періодично нагадував щось схоже на Vindensång, але це не точно.
Втім, метал-архіви чітко дають список подібних виконавців, серед яких є Bethlehem і The Ruins of Beverast, і от з останніми точок перетину виникає значно більше, особливо їхньої пізньої творчості.
 
Вищевказані відчуття - сугубо суб'єктивні.
Саме так. Група в цілому досить оригінальну музику примудрилася зіграти принаймні на обговорюваному альбомі.

Добавлено в 00:47 / Предыдущее сообщение было написано в 00:46

Wildhoney тут і близько не почув, внаслідок того ж хворобливого стану музики, який більше заплутував, аніж давав натяк на мелодію, як це спостерігається в шведа.
На "Wildhoney", до речі, теж вистачає хворобливих моментів.
 
Цікавий блек
хз де там блек, просто індустріальщики грають похоронний дум. а от перший альбом дійсно по блеку:
[ame="https://www.youtube.com/watch?v=33tYj38eaiE"]https://www.youtube.com/watch?v=33tYj38eaiE

у мене сабж викликає асоціації з Hjarnidaudi, така нордична психоделічна депресуха
 
по погодке решил послушать вечерком в парке, но первый альбом оказался довольно скучным :hz: почитал тему, походу надо было начинать с конца
 
Прожектор, дальше тоже скучно - это же проект чуваков из дарк-эмбиента)
 
Прожектор, ну вот так как-то

[ame="https://www.youtube.com/watch?v=5264L7XGdpM"]https://www.youtube.com/watch?v=5264L7XGdpM
 
послушал остальные - шото ваще мимо :hz: Музыка напоминает "таинственный" кусок в обычном дум-дэзовом треке (ну знаете, между печальным песенным началом и грядущей дэзовой долбёжкой, МДБ особенно любили такое делать), только растянутый на ЧАС. Слишком скучно для околометала, недостаточно атмосферно для эмбиента :dontknow: А, и еще какой-то штрих постоянно шепчет на заднем плане, заебал :mad::stupid:
 
Вчора включив послухати через телефон, поки не було світла, то в умовах теплого освітлення від свічки або гірлянди з юска за 40 грн отримав нереальне задоволення від їхніх перших двох альбомів, які тільки посилили відчуття ізоляції та гнітючості :applouse:
 
Back
Top