Re: Іван Семесюк
Будь-яке обговорення в цій темі буде зосереджене навколо сприйняття і несприйняття поп-артівської естетики. Для цього треба створювати окрему тему. Особисто мені сабж здається скороминущим шлаком. В процесі пошуку. Бажаю знайти себе.
Від кітчу взято конкретизованість - зображується не ідея, а властивість. Картини перетворюються на легковпізнавані панчлайни. Чудово, що це не перетворюється на характерну рису кітчу, те, що на ідиші називається шмальтц. Сентиментальну паскудність. О ні. Її тут немає. Все ж конкретно, йопта.
Від поп-арту взято трохи більше ніж повністю. Наприклад, постійні потуги пародії і сміху, травестії. У тоні постійно впізнається невмирущий Петросян.
Плюсом є форма. Вчувається дада інколи. Дуже хороша техніка, відчуття кольору, що досить дивно для поп-артівців, фольк мотиви, загалом непоганий стиль. Прекрасна, на мою думку, картина крокодила з двома птахами на ньому.
Художній відповідник Подеревянсього. Хотілось би проте, щоб намалювали мудаків Іздрика.
Щодо поп-арту, то вважаю, що користі від нього стільки ж, як від летризму.