valmakar
vinyl 10"
Плач Єремії
Якшо я не помиляюся, це була єдина справді популярна прог-рокова група України з початку незалежності. Культова серед одних кіл через тексти сучасних поетів (поема "Марія" Грицька Чубая, розділена на кілька окремих пісень, "Єхидна", "Грифон" - Юрій Андрухович, "Літаюча голова" - Віктор Неборак, [STRIKE]"Во[/STRIKE] "Ти втретє цього літа зацвітеш", "Срібне поле" - Кость Москалець, "Сервус, пане Воргол" - Петро Мідянка) і джазово-прогресивні аранжування. Ну, і куди правду ховати - серед інших популярна через ту-пісню-яку-не-варто-називати. До речі, автор багатьох мелодій - усе той же Кость Москалець, який близько дружить із Тарасом. Пізніше, правда, пішли всі ці "Наші партизани" і інші тематичні проекти, так шо вже з 2000х можна вважати групу скоріше напівживою ілюстрацією самої себе в молодості. Але ніхто не заважає переслухати перших три магнітоальбоми родом з 90х.
Добавлено в 20:44 / Предыдущее сообщение было написано в 20:43
Коля обіцяв підкинути заливок :hi:
Вони всі є на "Гуртом", якшо шо.
Плач Єремії
Львів, Україна
Тарас Чубай — гітара, вокал
Всеволод Дячишин — бас-гітара
Юрко Дуда — клавішні, труба
Андрій Надольський — ударні
фанський бложик: http://plach-jeremiyi.livejournal.com/
Біографія з вікі:
Дискографія:
Двері, котрі насправді є (1993)
Най буде все як є (1995)
Хата моя (1996)
https://www.youtube.com/watch?v=wJ5f34dRjWU
https://www.youtube.com/watch?v=P3zvB1oP2t8
Львів, Україна
Тарас Чубай — гітара, вокал
Всеволод Дячишин — бас-гітара
Юрко Дуда — клавішні, труба
Андрій Надольський — ударні
фанський бложик: http://plach-jeremiyi.livejournal.com/
Біографія з вікі:
«Плач Єремії» на початку 1990 заснував Тарас Чубай (в цей період Тарас виступав у складі музичного театру «Не журись»). Проте Чубай (гітара, вокал, музика) та Всеволод Дячишин (бас) грали разом ще з 1985 року (гурт «Циклон»). В первинний склад гурту «Плач Єремії» увійшли гітарист Олег «Білий» Шевченко, барабанщик Мирон Калитовський, арфістка Аліна Лазоркіна та віолончеліст Олекса Пахолків. Свій перший виступ гурт провів на сцені того ж самого «Не журись». Це був акустичний, «камерний» виступ у неповному складі. Перший ж серйозний «електричний» концерт, відбувся на альтернативному фестивалі «Вивих» у 1990-му році. Чубай так згадує перші концерти:
У 1991 році на фестивалі «Червона рута» в Запоріжжі «Плач Єремії» отримав друге місце в жанрі рок-музики (перше місце журі не присудило нікому). У 1993 році на міжнародному фестивалі «Марія» (Трускавець) гурт зібрав всі можливі нагороди — спеціальний приз журі, приз за найкращу пісню («О хто ти, о хто…»), приз глядацьких симпатій.
Перший офіційний альбом гурту — «Двері, котрі насправді є» — був записаний у 1993 році. За підсумками року «Плач Єремії» визнано найкращим концептуальним рок-гуртом в країні, а на Західній Україні команда взагалі вважається культовою. Того ж 1993 року вчергове помінявся гітарист — Віктора Майського замінив Олександр Морокко, врешті на соло-гітарі довелося грати самому Тарасові, восени 1994 року у складі з'явилися новий барабанщик Олександр Каменецький та трубач Юрко Дуда. На початку 1995 року побачив світ другий альбом «Най буде все як є». Завдяки цій роботі літом 1996 року «Плач Єремії» отримав «Золоту Жар-птицю» Таврійських Ігор в номінації «Найкращий рок-гурт України». У 1997 р. музиканти почали роботу над записом «Хата моя».
Через рік лейбл «Caravan CD» випустив на CD збірник найкращих пісень гурту — «Добре», а восени 99-го вийшли максі-сінгли «Я піду в далекі гори» та «Як я спала на сені». В 1999–2000 рр. Чубай, який щойно перебрався до Києва, записав альбом колядок «Наше Різдво» та альбом пісень вояків ОУН-УПА «Наші партизани». В грудні 2002 року лейбл «Атлантік» випустив CD-збірник найкращих записів гурту «Рок легенди України — Плач Єремії» у серії «Українська колекція». Також в лютому 2002-го Тарас розпочав запис альбому пісень Володимира Івасюка у Львові на студії Олега «Джона» Сука, але незадоволений результатом засновує власну студію, де і закінчує роботу над проектом «Наш Івасюк». У листопаді 2003 Тарас Чубай видав платівку «Світло і Сповідь», в записі якої взяли участь крім «Плачу Єремії» також камерний оркестр «Віртуози Львова». Майже водночас лейбл «Атлантік» випустив сольну платівку Всеволода Дячишина «Подорож в країну Бас».
Після перевидання альбому «Світло і Сповідь» в 2005 році Тарас Чубай і «Плач Єремії» записують живі виступи з оркестром та вок.формацією «Пікардійська Терція», але альбоми не виходять через неможливість знайти видавця, який хотів би мати справу з подібним «неформатом». На даному етапі йде робота в студії над новим альбомом в який увійдуть композиції на вірші Костя Москальця (автор пісні Вона), такі як «Золота Трава», «Матриця», «Вифлеєм» та ін., а також на вірші Б.-І.Антонича «Мова Гайова» і звичайно ж на поезію Григорія Чубая, батька Тараса.
У 1991 році на фестивалі «Червона рута» в Запоріжжі «Плач Єремії» отримав друге місце в жанрі рок-музики (перше місце журі не присудило нікому). У 1993 році на міжнародному фестивалі «Марія» (Трускавець) гурт зібрав всі можливі нагороди — спеціальний приз журі, приз за найкращу пісню («О хто ти, о хто…»), приз глядацьких симпатій.
Перший офіційний альбом гурту — «Двері, котрі насправді є» — був записаний у 1993 році. За підсумками року «Плач Єремії» визнано найкращим концептуальним рок-гуртом в країні, а на Західній Україні команда взагалі вважається культовою. Того ж 1993 року вчергове помінявся гітарист — Віктора Майського замінив Олександр Морокко, врешті на соло-гітарі довелося грати самому Тарасові, восени 1994 року у складі з'явилися новий барабанщик Олександр Каменецький та трубач Юрко Дуда. На початку 1995 року побачив світ другий альбом «Най буде все як є». Завдяки цій роботі літом 1996 року «Плач Єремії» отримав «Золоту Жар-птицю» Таврійських Ігор в номінації «Найкращий рок-гурт України». У 1997 р. музиканти почали роботу над записом «Хата моя».
Через рік лейбл «Caravan CD» випустив на CD збірник найкращих пісень гурту — «Добре», а восени 99-го вийшли максі-сінгли «Я піду в далекі гори» та «Як я спала на сені». В 1999–2000 рр. Чубай, який щойно перебрався до Києва, записав альбом колядок «Наше Різдво» та альбом пісень вояків ОУН-УПА «Наші партизани». В грудні 2002 року лейбл «Атлантік» випустив CD-збірник найкращих записів гурту «Рок легенди України — Плач Єремії» у серії «Українська колекція». Також в лютому 2002-го Тарас розпочав запис альбому пісень Володимира Івасюка у Львові на студії Олега «Джона» Сука, але незадоволений результатом засновує власну студію, де і закінчує роботу над проектом «Наш Івасюк». У листопаді 2003 Тарас Чубай видав платівку «Світло і Сповідь», в записі якої взяли участь крім «Плачу Єремії» також камерний оркестр «Віртуози Львова». Майже водночас лейбл «Атлантік» випустив сольну платівку Всеволода Дячишина «Подорож в країну Бас».
Після перевидання альбому «Світло і Сповідь» в 2005 році Тарас Чубай і «Плач Єремії» записують живі виступи з оркестром та вок.формацією «Пікардійська Терція», але альбоми не виходять через неможливість знайти видавця, який хотів би мати справу з подібним «неформатом». На даному етапі йде робота в студії над новим альбомом в який увійдуть композиції на вірші Костя Москальця (автор пісні Вона), такі як «Золота Трава», «Матриця», «Вифлеєм» та ін., а також на вірші Б.-І.Антонича «Мова Гайова» і звичайно ж на поезію Григорія Чубая, батька Тараса.
Дискографія:
Двері, котрі насправді є (1993)
Най буде все як є (1995)
Хата моя (1996)
Студійні альбоми
1993 - Двері, котрі насправді є
1995 - Най буде все як є…
1997 - Хата моя
2003 - Світло і сповідь ч.1
Компіляціїї
1998 - Добре
2003 - Рок-легенди України
Міні-альбоми
1999 - Я піду в далекі гори
2000 - Як я спала на сені
Сингл
2003 - Світло і Сповідь
Інші альбоми та проекти
1988 - Постать Голосу
1999 - Наше Різдво
2000 - Наші партизани
2002 - Наш Івасюк
1993 - Двері, котрі насправді є
1995 - Най буде все як є…
1997 - Хата моя
2003 - Світло і сповідь ч.1
Компіляціїї
1998 - Добре
2003 - Рок-легенди України
Міні-альбоми
1999 - Я піду в далекі гори
2000 - Як я спала на сені
Сингл
2003 - Світло і Сповідь
Інші альбоми та проекти
1988 - Постать Голосу
1999 - Наше Різдво
2000 - Наші партизани
2002 - Наш Івасюк
https://www.youtube.com/watch?v=wJ5f34dRjWU
https://www.youtube.com/watch?v=P3zvB1oP2t8
Якшо я не помиляюся, це була єдина справді популярна прог-рокова група України з початку незалежності. Культова серед одних кіл через тексти сучасних поетів (поема "Марія" Грицька Чубая, розділена на кілька окремих пісень, "Єхидна", "Грифон" - Юрій Андрухович, "Літаюча голова" - Віктор Неборак, [STRIKE]"Во[/STRIKE] "Ти втретє цього літа зацвітеш", "Срібне поле" - Кость Москалець, "Сервус, пане Воргол" - Петро Мідянка) і джазово-прогресивні аранжування. Ну, і куди правду ховати - серед інших популярна через ту-пісню-яку-не-варто-називати. До речі, автор багатьох мелодій - усе той же Кость Москалець, який близько дружить із Тарасом. Пізніше, правда, пішли всі ці "Наші партизани" і інші тематичні проекти, так шо вже з 2000х можна вважати групу скоріше напівживою ілюстрацією самої себе в молодості. Але ніхто не заважає переслухати перших три магнітоальбоми родом з 90х.
Добавлено в 20:44 / Предыдущее сообщение было написано в 20:43
Коля обіцяв підкинути заливок :hi:
Вони всі є на "Гуртом", якшо шо.
- Description
- ні слова про Вону
