Сны

[Wormwood Bastard]

Re: Сны

Начал писать сон, но потом передумал его постить :stupid:

Вместо этого сделал картинку:

 

[bitch]

Re: Сны

мне всю ночь снилось как в полной темноте перехожу какой-то перекресток из ж\д путей, постоянно уворачиваюсь от поездов, которые светят в темноте. и вот в самом конце сна я завтыкал и кажется поезд то ли затормозил, то ли перевернулся или переехал меня.
просыпаюсь утром, а девушка кидает новость:
http://zp.vgorode.ua/news/143706/
в это поезде ее сестра ехала

Добавлено через 1 минуту
ПИЗДЕЕЕЕЦ!!!!

Добавлено через 1 минуту
и во сне было ощущение, будто я не человек, а робот какой-то, разваливаюсь на части, передвигаюсь неуклюже и на каких-то стременах, потому что я был высокий. хз короче.
год назад про ласточку и окно я уже писал здесь.

 

[fitzgerald]

Re: Сны

сегодня снилось что наш город уже год как заполонили китайцы. везде начали внедрять свою культуру. эти китайские дома, на улицах очень много людей, в транспорт не возможно сесть.
это очень страшно

 

[Біджо]

Re: Сны

социальный сон

 

[bitch]

Re: Сны

коммунизм грядет

 

[scary_nickname]

Re: Сны

Сегодня особенно ярко ощутил, насколько вредно взрываться злостью перед сном. Около часа не мог толком заснуть, а потом полночи маялся от ярких недолгих снов, после которых просыпался, бормотал "ёптвоюмать", переворачивался на другой бок и снова засыпал - и так раза четыре. Содержание снов пересказывать без толку, ибо оно было насыщено ссылками на личные впечатления, связанные с конкретными переживаниями и персонами. Но врезались в память два момента.

Первый - это начавшая уже задалбывать тенденция "прихода" образов до полноценного засыпания, схема которой приблизительна такова: закрываю глаза, перед глазами начинают вырисовываться изображения и сцены - не статичные, но вполне живые, как в обычном сне - а через три минуты открываю глаза и силюсь понять, какого чёрта оно начинается, если я не сплю.

Второй и совсем не понятный момент - отрывочный и пришедший не пойми откуда яркий образ, возникший отчётливо просматривающейся картиной уютной незнакомой мне кухоньки, точнее её части: раковины, кухонного стола рядом, части стены с обоями позади (возможно, окна, теперь не могу вспомнить точно) и небольшого, где-то (полу)метрового дерева, растущего в стоящей на столе плошке. Изображение вспыхнуло в какой-то момент ворочанья, без малейшей связи с виденным до того сюжетом и также быстро ушло, растворившись - сначала цветность, затем отдельные пятна, и наконец, уплыли и очертания.

https://www.youtube.com/watch?v=O3OaNftRr7g

 

[яшикарен]

Re: Сны

А я во сне открыл 25-ый час.

А ещё, во сне приходила девушка, вся в белом, наверно на 20см ниже меня, 170см, наверно. Черты размыты. Через балконную дверь, она подошла и позвала к себе. Затем, подняв голову, она приоткрыла рот и из меня потекли табачные струйки. Я просто стоял и ничего не смог сделать, и чем больше выходило из меня нитей тем слабже был, и меньше сопротивлялся.

 

[Blaise Finnegan]

Re: Сны

Первый - это начавшая уже задалбывать тенденция "прихода" образов до полноценного засыпания, схема которой приблизительна такова: закрываю глаза, перед глазами начинают вырисовываться изображения и сцены - не статичные, но вполне живые, как в обычном сне - а через три минуты открываю глаза и силюсь понять, какого чёрта оно начинается, если я не сплю.

обожаю такое! Когда засыпая думаешь о чем-то и в один момент мысли будто выходят из под контроля, начинают появляться какие-то образы, сюжеты ray:
Видел как по телику обьясняли почему это происходит, но забыл уже причину

 

[Gale]

Re: Сны

по моим наблюдениям - это когда мозг перегружен (событиями, впечатлениями, работой, перевариванием прошлого, не важно чем - лишь бы объемным и много) и ты начинаешь высираться лишними образами еще до того, как заснешь.

Добавлено через 2 минуты
Можно банально чуть-чуть недосыпать недельку другую :stupid:

 

[blood clot]

Re: Сны

У мене останнім часом - постійні блукання по якихось невідомих будівлях, де я з якихось причин не повинен бути і створюю напряг собі та іншим (общаги, заборонені зони, приватні території, архітектурні пам"ятки). Раніше таке теж було, але зараз тупо щоночі...

 

[valmakar]

Re: Сны

У мене останнім часом - постійні блукання по якихось невідомих будівлях, де я з якихось причин не повинен бути і створюю напряг собі та іншим (общаги, заборонені зони, приватні території, архітектурні пам"ятки). Раніше таке теж було, але зараз тупо щоночі...

У мене такі штуки ще й зазвичай супроводжуються глобальними катастрофами, на кшталт війн (часто - міжпланетних :stupid і атак інопланетян. При цьому я маю рятувати людство (кілька разів навіть таки рятував!). В дитинстві передивився фільмів і переграв у відповідні ігри.
Зараз таке рідко сниться, але бувало й таке, що майже щодня снилося.

 

[blood clot]

Re: Сны

valmakar, нє, в мене інопланетяни нечасті гості у снах :smile:

 

[scary_nickname]

Re: Сны

Сегодня пиздатый день на экспириенсы.

Первый раз словил сонный паралич. Скопипащу, народ потешить.

Spoiler: 121

Короче, уснул я на час-полтора, может. Снился мне сон, обычный, прикольный даже. Без негатива, мне понравился. Закончился сюжетно в неком зрительном зале, где собирался народ перед каким-то концертом. Ну и я там бегал, неважно. Важно, что очнулся я внезапно. Видимо, процентов на 90%. Ибо состояние сознания уже ощутимо не "сонное", а "посюстороннее", но не так, чтобы кристально. Лежу, не шевелюсь, сквозь чуть приоткрытую щелку правого глаза вижу часть освещённого диванчика, где уснул. Думаю, мол, "хах, сон ничо так". И секунд на пять обратно в него проваливаюсь. Туда же. Передо мной стоит человек весь в чёрном плаще и с явно недружелюбными намерениями, просто я тупо понимаю, что надо ломиться, и без шуточек. Он резко подрывается за мной и цепляется куда-то в область шеи. Видимо, я просто неудобно уснул, и шея затекла. Потому что тут я дёргаюсь - и окончательно "просыпаюсь". Опять же вижу через щёлку кусочек освещённой квартиры. Делаю усилие пошевелиться - хууууй там. В голове тупо за секунду проносится поток мыслей, завершающийся тем, что, думаю, мол, "сам проснуться не могу, надо, чтобы кто-то растолкал, а раз уснул я даже не ночью, а вечером, то не растолкают меня минимум до завтрашнего утра, и я же просто охуею от стрёма лежать вот так целую ночь". А это реально неприятно. То есть сознание уже функционировало более-менее "как здесь". Концентрируюсь, делаю охуенный рывок воли, скидываю ноги влево, сажусь, встаю, тело всё оцепенелое, покачиваюсь, придерживаясь рукой. И тут понимаю, что нет, нихуя, не проснулся, мне это снится - точнее, сознание как бы услужливо преобразует желаемое в типа-действительное. Эффект присутствия колоссальный, реально. Как только понимаю, что не получилось - мгновенно оказываюсь на исходной точке. Лежу, вижу кусочек освещённой квартиры. Пиздец, понимаю, что мишшн фейлд, все дела, чекпойнт. Ещё рывок. Ноги влево, сажусь на край дивана. Понимаю - фейл. Обратно на чекпойнт. Рывок, встаю вперёд. В голове взрывается мысль, что вперёд прямо я встать не могу, потому что там как бы ручка дивана, встать можно только налево. Значит, фейл. Чекпойнт. Рывок. Опять встал прямо. Фейл. Чекпойнт. На пятом рывке проснулся.

 

[Біджо]

Re: Сны

просыпался, бормотал "ёптвоюмать", переворачивался на другой бок и снова засыпал

:lol:

 

[Blaise Finnegan]

Re: Сны

сегодня во сне снова пытался бежать, но не получалось. Ноги стают тяжеленными. Раньше часто снилось такое, но года два уже как не было

 

[Мій Хижак]

Re: Сны

такое часто бывает во сне, или бьёшься с кем то, но руки бьют как кота гладят :stupid:

 

[Sallkem]

Re: Сны

мне ядерный взрыв приснился, вспышка, гром, ударная волна. ощущения пиздецовые когда оно накрывает:stupid:

 

[Les]

Re: Сны

снился новый, сгенерированный моим воображением, эпизод недавно просмотренного sci-fi сериала, уже забыл что там, надо записывать такие дела, очень все красочно было.

 

[valmakar]

Re: Сны

Два дні підряд уже сняться дуже живі сни, які зо всіма деталями зразу після прокидання тримаються в голові. Перший:

Все як у фільмі, тільки від першої особи: починається без передісторії, вже з конкретного епізоду і обстановки. Ми стоїмо в якомусь брудному, погано освітленому, великому і напівпорожньому складі. Ми: я, ще двоє таких же хлопців, троє дівчат, великий багатій у віці між 50 і 60 років з досить короткою зачіскою, його бандити. Дівчина, яка коло мене - досить-таки нижчого за мене зросту, з темно-русявим розпущеним волоссям середньої довжини. Багатій розказує, що йому потрібні ці троє дівчат, щоб народили дітей (за великі гроші), і чомусь для цього потрібні також і саме нас троє, хлопців. Потім він відходить, і прямо тут же (хоча, може й за ширмою) відбувається дуже реалістичний статевий акт - і коли він вже має закінчуватися, дівчина виривається, швидко (навіть, напевно, миттєво - це ж сон) вдягається, і тікає. Вона передумала брати в усьому цьому участь. І якщо до цього моменту я був скоріше пасивним героєм фільму, який беземоційно робив те, що потрібно, то тут я починаю думати і відчувати саме так, як я би робив: я розумію, що дівчина правильно вчинила, але тепер їй так просто не втекти, бо це банда, і оскільки вона мені симпатична - я відразу вирішую їй допомогти. Теж одягаюся, вибігаю, перестрічаюся з багатієм, намагаюся пояснити йому, що дівчина налякана, що вона ні в чому не винна. Далі сам вибігаю надвір із цього складу. Надворі - ніч, кілька ліхтарів світить, під ногами - брудний сніг із льодом, це все тане. Доганяю дівчину, кажу, що біжимо разом. Ззаду вже за нами вибігають три бандити, і починається кіношна погоня, я дівчину тягну за руку, щоби швидше бігла, потім беру на руки, починається невелика сутичка з бандитами (в якій, як завжди у кіно, хтось мені допоміг, знайомий, який просто проходив поруч), перебігання через дорогу - бандитам перегороджує шлях тролейбус, плюс вони послизаються, і всі троє картинно падають (знов ефект поганої режисури). При цьому я думаю: добре, що це сон, бо в реальному житті би догнали й відпиздили. Фінал: ми сідаєм у вінницький тролейбус, і рятуємося. Я прокидаюся, і не розумію, що це було і звідки.

Сьогоднішній сон був значно коротшим.
Ми в Каракалпакстані, збираємося піти на могилу до бабусі. На цвинтарі шукаємо це місце. Цвинтар виглядає насправді зовсім не так, як насправді - там рівні щільні ряди низьких земляних гробів із надгробками, частина з яких - хрестоподібної форми (ближче до мальтійського хреста). Йде сніг, ми підходимо до одного такого надгробка, батько дивитися - ні, це не він. Ідемо далі, навколо нас - зелена трава, могили самі досить високі, по коліно, подекуди просто зверху лежать тіла в саванах. Знаходимо потрібний гріб. У цей момент я падаю на коліна, головою впираюся в могилу, і починаю плакати від розпачу і жалю за бабусею. Можливо, в мене насправді виступили сльози, принаймні мені так здалося, коли прокинувся.

Отакі сни мені сняться. А вже кілька місяців раніше мені якщо і щось снилося - то зранку майже нічого не пам'ятав.

 

[ь]

Re: Сны

Сон мені сниться раз на рік, у холодну пору. Мозок сповільнюється гарячий і не встигає охолонути в інші ночі. Тож коли й сняться сни, я не надаю їм ваги, не хапаюся за Соломонові сонники тлумачити, не проводжу магічних кіл руками із всесильними заклинаннями "куди ніч, туди й сон", не відчитую знаків з паралельних і перпендикулярних життів. Мій сон міцний (і надійний, хехе), як осиновий кілок, угвинчений в груди упира. Проте інколи, спантеличена абсурдними видіннями, а радше стійкістю картин у пам'яті, я повертаюся думками до тих подій, якими відригував мій мозок у бета-станах.

Мені не відоме почуття материнства з життя, але якось мені наснилося невимовне горе матері, чию дитину знайшли утопленою. Я пізнала холод, який спутав ноги, кайдани корчів утопленика, а тоді - вибухи в горлі і пожежі в сльозах матері. Я відчувала смак водоростей, важчала зі скам'янілістю легень, хапала останні зблиски горизонту крізь плівку води, що затягувалась над зіницями; а тоді - гинула у безмежній, нескінченній тузі, що накрила мене-матір скорботою на віки вічні. Найщаснішого бажаєш дитині, а з нею трапляється найгірше, і ти не в змозі вберегти, запобігти, виправити... Заради чого далі жити?

Зовсім іншого ґатунку - сон-війна із тіткою у фіолетових бігуді, яка приходить щодня до мого помешкання і заповнює сотні бланків про кізяки на підошвах моїх черевиків. Зловтішається і мружить гострі очі крізь скельця, цілиться і прицмокує, вимахує олівцем, як шабелькою. А я їй кажу: мені насрати на ваші бланки, я не ходжу по кізяках. Ми не розуміємо одна одну, не потрібні одна одній, але й не можемо уникнути цього несмачного контакту. Вона - як особливе подразнення у шлунку, від якого немає ліків. Її неможливо запити жодним зіллям, хоч у цей час зілля кипить у моїй кухні. А була б вона справжньою, з плоті і крові - я б її витурила, без сумніву. Черевиком межи очі. Втім, така заноза є, мабуть, у кожного в житті.

Найстаріший сон накочується на моє невидиме тіло ще з п'ятирічного віку. Брунатна й темно-зелена площини затискають мене, як беззахисну кульку для пінг-понгу, гонять на край, якого нема, і знову кудись відкочують. Тоді з'являється темно-синій ромб, у якому я спочатку шукаю підмоги, але він теж - площина, і теж проти мене, і гонить мене кудись. Від неосяжності цих площин мене нудить просто у сні. Мені страшно і я тремчу. Усе, що не має країв і рамок - ненавиджу, ненннавиджу...

А світлий сон - це подруга, якої немає вже кілька років. Але вона десь є. Є, бо з'являється з маленької дитсадкової шафки. Відхиляє дверцята, усміхається, і я залажу в ту шафку до неї. Ми, звісно, вміщаємося, бо то сон. А далі опиняємося у світлих і теплих коридорах з багатьма поворотами, як на атракціонах. І чомусь шалена швидкість, і вона тримає мене за шию, бо так зручніше, щоб я не загубилася. Та й нічого, крім шиї, у мене нема. А потім я вилажу зі шафки і ми прощаємося. І цей сон завжди закінчується однаково і ніколи не переривається десь у середині.

У шкільні роки пристанком за заплющеними повіками було безлюдне, чисте, утопічне місто. А далі добробут наяву безжалісно виїв рідну шизу, проціджену крізь бажання такої недосяжної самоти: чим більше подорожувала у старшому житті, тим стандартнішими ставали сни (а вони ж рідкісні й жадані). Замість потойбічних міст - бачені берлінські сквоти, тільки з якимись викривленими деталями. Замість незрозумілої для незайманки хіті - лесбійські лупанарії. Замість передугадування ще незнаного шкоцлєрівського ситуаціонізму - повна торба живої риби, і трамвай несе рідними-нерідними вулицями.

Ось я розповідаю це все, і в мене таке саме враження, як би я показувала комусь тарілку, в яку звернула неперетравлену їжу. Вибачте, я не хотіла, але щось мене піднуджує.

 

[Біджо]

Re: Сны

Ми в Каракалпакстані

працював недавно з хлопцями з Каракалпакії

 

[fitzgerald]

Re: Сны

сегодня походу был сонный паралич. тануего нахуй :scared:
я думал, что всё. чувство какой-то странной штуки в комнате около меня и неспособность сделать любое движение

 

[VictimDark]

Re: Сны

Приснилось, что меня хотели забрать в армию, причем сон воспринимался как кошмар :stupid:

 

[valmakar]

Re: Сны

А мені купа малопов'язаних речей наснилася: я зрізав шовковицю коло хати, яку перед тим прищепив. А потім мені написала колишня дівчина.
:cranky:

 

[nobody]

Re: Сны

А вчера по новостям говорили о солнечной активности и магнитых бурях, пик которых выпал на ночь с субботы на воскресенье.
Мне тоже приснилась огромная куча всего в стиле комикса, который я наверняка запомнил бы если бы не сука-сосед с дрелью.

 

[le svinage]

Re: Сны

мне обычно всякая криппи хуйня снится. редко запоминаю. часто просыпаюсь из-за каких то стремных особо моментов.

 

[Gale]

Re: Сны

В общем, приснился мне сон про одну барышню из прошлого. Поскольку все шло по накатанной в плозую сторону, я проснулся и, как ушлый человек повернулся на другой бок, чторбы не вернутся в этот сон. Но это ничего, второй сон был еще хуже :lol: В общем, снилось мне, что живу я у родителей сектантов. Сектанты не сказать, чтобы совсем все регламентирующие, но сама секта с большим душком поклонения злу в завуалированной форме. В общем, как только я думаю тихо свинтить на лыжах это просекают и вешают мне на шею ошейник с взрывчаткой :stupid: Ну я в принципе не унываю, в конце-концов, нахожу способ стянуть с себя ошейник без срабатывания таймера и начинаю прорабатывать в голове план побега, где найти тело примерно похожее на меня, как инсценировать взрыв и сбежать тихой сапой через лес. И тут внезапно :hitrost: оказывается, что на ноге у меня тоже такая хуйня, реагирующая на мой пульс. План примерно не изменился, но на этом месте я проснулся. Самое забавное, что меня терзали смутные сомнения, что взрывчатки ни в одном из "браслетов" нет. И на самом деле не так, чтобы очень я горел разрывать ВСЕ старые связи. Короче, Фрейд бы попсихоанализировал бы меня полностью. Встал, как говно. А мне еще ноги идти сейчас качать :stupid:

 

[Sallkem]

Re: Сны

Фрейд бы попсихоанализировал бы меня полностью

ну ты сам понял:stupid:

 

[S? Trve]

Re: Сны

а я сны не могу запомнить. Бывает даже вот только проснувшись все детали в уме проговариваю, а потом буквально на глазах забываю отдельные моменты, а затем и весь сон.

 

[Заяц]

Re: Сны

в последнее время часто снится бывшая, но во сне все в самых приятных красках и в самых невероятных местах ( прогулки по крымо-летающему-замку-в-духе-Дали это блядь видеть надо), просыпаюсь и охуеваю от убогой реальности. из колеи на весь день выбивает... что мой мозг, сука, хочет сказать?